Документи другої половини XV та першої половини XVI століття описують Перемишляни як велике село, яке часто зазнавало спустошення татарською навалою. Особливо сильно поселення постраждало у 1620, 1626, 1667 і 1675 роках. В останнє орда настільки сплюндрувала місто, що його звільнили від сплати податку аж на 4 роки. З історичних джерел відомо, що у пізньому середньовіччі у місті був зведений замок. Та повне уявлення про нього дає інвентарний опис зроблений 1698 році.
У 1623 р. поселення отримало магдебурзьке право.
У 1772 році Перемишляни входять до складу Австрійської імперії, але так і залишаються маленьким провінційним містечком, що входило до Золочівської округи. 1860 р. місто отримує статус повітового центру.
У 50-х рр. XIX ст. нараховувалося вже 372 двори, мешканців було 3167. В ХІХ ст. Перемишляни славилися своєю школою пасічників — єдиною у Австро-Угорській імперії. На печатці панського маєтку (домінії).
З 1909 року через місто пролягла залізниця Львів-Підгайці, що сприяло розвитку торгівлі та лісозаготівлі та дало поштовх до зростання економіки міста, почався розвиток лісництва та торгівлі. В роки Першої світової війни біля Перемишлян відбулися дві запеклі австро-російські битви (29-30 серпня 1914 р. і 29 червня — 2 липня 1915 р.).
Після Першої світової війни Перемишляни ввійшли до складу Польщі. Протягом серпня-вересня 1920 р. місто займала Червона армія, але після розгрому червоних кіннотників під Варшавою, 1918-1939 роки ознаменували повторну приналежність міста до Польщі.
Польща закріплює ці землі за собою до 1939 року. Потім Друга світова війна. У вересні 1939 року в місто прийшли знову «совєти». В місті встановлюється радянська влада.
У 1939 році місто перший раз стало районним центром. З 1962 року належало до Золочівського району. З 4 січня 1964 року місто вдруге стає районним центром.
З 1944 року в місті діяв осередок “Юнак”. Метою організації було сприяння діяльності ОУН-УПА.
